Як написати кваліфікаційну роботу?

Не бійся! Це не страшно.

Привіт, любий молодший друже! Ти зараз вчишся на молодших курсах, і я хочу поговорити з тобою про те, чого більшість студентів дуже боїться: про диплом. Ми, старшокурсники, якраз зараз працюємо над своїми дипломами й маємо досвід, який не отримаєш, допоки цю роботу не почнеш.
Не знаю, як ти, а ми, коли були молодшими, часто проміж собою говорили: «Та навіщо взагалі цей диплом писати? Колупаєш якусь тему, не завжди цікаву тобі, копирсаєшся в багатослівних книжках, де на сто сторінок, може, буде одне потрібне тобі речення... Навіщо гаяти стільки часу?».

Тепер ми знаємо відповідь, і я хочу дати її тобі зараз, щоб не довелося самотужки її шукати.

Знаєш, колись Джон Рокфеллер, перший доларовий мільярдер у світі, досить зневажливо висловився про вищу освіту. Він сказав: «Диплом – дуже підступна штука. Він створює ілюзію, наче в тебе зовсім немає проблем, наче ти вищий за людей без освіти, й позбавляє цим відчуття реальності. Здається, наче ти здатен розв’язати будь-яку проблему, але це не так». Звісно, під словом «диплом» він мав на увазі «корочку», а не випускну роботу. Але чому Рокфеллер так вважав? І чому, скажемо відверто, так вважає чимало людей? Тому що відсидіти на лекціях, якими б розумними вони не були, й гарненько вивчити кілька теоретичних питань для семінарів – це не вища освіта.

І навіть навчитися писати коротенькі статті в різних жанрах, оформлювати матеріали – це теж не вища освіта. Щоб стати справді освіченим, треба сформувати певний спосіб мислення. І один зі шляхів це зробити – це написання диплому.

Як це працює? Багато розумних людей, серед яких, наприклад, Умберто Еко, стверджують: головна цінність дипломної роботи – в тому, що це наукове дослідження. Тобто, коли ти пишеш диплом, ти вчишся мислити науково, аналізувати науковими методами, ти пізнаєш науковий тип мислення. Звісно, це не означає, що ти мусиш зробити якесь відкриття, але твоя мета – здійснити справжній науковий аналіз певного питання, а потім, використовуючи результати цього аналізу, створити певний матеріал.
Чому це так важливо? Що це дасть?

Передусім – навички критичного мислення. Працюючи над дипломом, вчишся не приймати на віру все, що читаєш, навіть якщо в авторів написаного дуже гучні імена. Вчишся слідкувати за логічністю викладу думки, шукати, читати між рядків. Потім тобі буде легше побачити, що твоє джерело тобі нахабно бреше чи добросовісно помиляється, ти швидше вловлюватимеш недосказаності в офіційних повідомленнях, розумітимеш, яке джерело надійне, а на яке краще не спиратися.
Власне, відточиш ти й навички логічного мислення, а також – логічного викладу матеріалу. Це зробить твої майбутні матеріали точнішими, гострішими, переконливішими. Ти навчишся обстоювати свою думку за допомогою логіки, а не емоцій, - а це завжди стане в нагоді.

Зрештою, ти наб’єш руку на аналізі літератури. Це тільки здається, що така навичка зовсім непотрібна. На практиці вона знадобиться тобі ледь не щотижня. Пробігти величезний довгочит очима й вихопити одну-дві ключові фрази; швидко проглянути довгий виступ політика чи заплутані статистичні дані й одразу зрозуміти, чи є тут те, що потрібно для твого матеріалу; нарешті, швидко відшукати першоджерело якоїсь інформації – все це ти робитимеш краще після того, як подужаєш диплом.

І не бійся. Дипломна робота зовсім не така страшна, як здається недосвідченій людині. Звісно, ти стикатимешся з труднощами – це ж перший диплом у твоєму житті, ти ніколи нічого такого не робив! Але всі ці труднощі – здоланні. Просто пам’ятай, що колись свою дипломну роботу написали всі журналісти. Абсолютно кожен, статті кого ти читаєш, відео кого ти дивишся – всі вони це зробили. І ти теж упораєшся, обіцяю!
Це просто ще одне навчальне завдання. Лишень обсяг у нього чималенький, от і все.

З повагою,
твій старший друг.

Текст: Гнатюк Анастасія

Ілюстрації: Літвінова Аліса, Мончук Богдана

Дизайнер: Мороз Марія

З чого краще почати?

Повторюй за мною

Коли починаєш писати дипломну роботу, постає одразу багато питань, так багато, що здається майже неможливим їх вирішити. Адже диплом – великий, ніби кит. Однак кита, як відомо, «радять їсти шматочками». Тому перший крок для успішного подолання цього квесту – це розбити велике завдання на багато маленьких.
Умберто Еко присвятив написанню диплому цілу книжку, докладно розписуючи буквально кожний крок. Варто зазначити, одне тільки її прочитання викликає розпач: це стільки всього треба робити?! Але насправді все дещо простіше.
Одне з перших маленьких завдань, які постають перед автором диплому, - це скласти план. Саме з цього радять починати численні методички; крім того, нерідко план вимагають від студента надати на затвердження на самому початку роботи. Але як його скласти, якщо тема ще не вивчена достатньо ґрунтовно?
Найпростіша відповідь – підгледіти в інших. Подивитися, за яким планом складені найтовстіші книжки з теми дипломної роботи, порівняти ці плани та скласти свій, подібний до них. Чому це гарна ідея? По-перше, такий план вже спрацював у серйозних дослідників. По-друге, для нього точно можна знайти джерела.
Кінець кінцем, в процесі написання роботи план завжди можна підкоригувати.
Наступне питання тісне переплетене з першим: де і як шукати інформацію для диплому? В якій шухляді лежать всі ті стоси книжок і статей, які треба використати? Знов-таки найпростіший спосіб (до речі, саме його рекомендує Еко) – це знайти перше-ліпше джерело з теми й подивитися бібліографічний список до нього. Потім знайти кожне джерело з цього списку, прочитати й подивитись його бібліографічний список.
Зупинитись, коли наберете достатньо джерел для дипломної роботи. Як правило, орієнтовна кількість джерел, якої має бути достатньо, зазначена в методичці, або науковий керівник прямо каже. Легко спирайтеся на цей досвід, ваш науковий керівник і автори тієї методички читали безліч дипломів і знають, про що кажуть.

Наступне питання: як утримати в голові все те, що вичитали в джерелах? Умберто Еко радить виписувати цитати, хоч як дотичні до вашої теми. Це справді гарна ідея, бо, коли ви читаєте джерела, ще не знаєте, яким буде ваш диплом і в який момент потрібна цитата стане в нагоді. Еко вчить створювати цілу паперову картотеку таких цитат, щоб їх було легко перемішувати та навіть через місяці можна було знайти потрібну. Навряд чи хтось зараз всерйоз робитиме громіздку картотеку в шухлядках, але існує багато програм, які дозволяють створити подібні бази даних. Головне – потурбуйтеся, щоб програма давала можливість перетягувати елементи з одного розділу до іншого, бо під час написання роботи цитати дійсно мандруватимуть таким чином.
Якщо ви не орієнтуєтеся в подібних програмах і не готові вивчати це питання – спробуйте будь-який зручний планувальник, наприклад Trello. Там можна перетягувати картки-справи у часі – а ви зробіть не дні й тижні, а розділи й підрозділи диплому. Дуже зручно й усе під рукою.
І нарешті, останнє питання: як це все записати? Як створити, власне, свою роботу? Подивіться ще раз на свій план, якщо відчуваєте таку потребу, підкоригуйте його. Спробуйте дати собі відповідь на питання, що стосуються першого підрозділу: «Що я дізнався про це з джерел? З чим я згоден, з чим не згоден? Що мені здається найбільш важливим? Чи є в мене власні думки з цього приводу?». А тепер запишіть відповіді на це питання у вигляді зв’язного, послідовного тексту. Дотримуйтесь основних правил: починайте розгляд теоретичного питання з аналізу основних понять; якщо зміст поняття змінювався з часом – розкажіть про це; якщо є дискусійні питання – висвітліть різні точки зору; закінчуйте аналіз кожного питання власними висновками й міркуваннями.
Пам’ятайте про допустимі обсяги цитування! Не можна написати весь диплом, просто компілюючи різні цитати. Використовуйте смислові зв’язки, як-от: «Відомий французький дослідник доби бароко такий-то з цього приводу зазначив, що… (цитата). З ним категорично не погоджується такий-то, наводячи такі аргументи…».

Наводьте власну оцінку процитованому, аналізуйте, порівнюйте, наводьте приклади з життя.
Ваше завдання – не навести всі цитати вчених з цього приводу, а аргументувати свою думку, причому ці цитати – лише деякі аргументи. Пам’ятайте про це, і диплом вийде якісним.
Не забувайте й про технічні вимоги до оформлення. Вони завжди чітко записані в методичці. Їх дотримання показує, що ви самі писали цю роботу, замислюючись над кожною сторінкою, та уважно ставилися до вимог, які ставить до дипломної роботи навчальний заклад. Це така ж повага до існуючих правил, як законослухняна поведінка. Не нехтуйте цим.

Автор тексту: Гнатюк Анастасія

Ілюстрація: Мончук Богдана

Дизайнер: Мороз Марія

Автори відео: Ведмідь Аліна, Пшенична Дар'я

Дизайн: Мороз Марія, Гнатюк Анастасія

Як обрати тему для диплому?

Корисна інформація для тих, хто не знає, з чого почати.

Від вибору теми диплому залежить багато чого, як це не звучить банально. Це і як вам буде працюватись в процесі написання роботи, і як буде проходити сам захист.
Хочу розповісти пару коротеньких історій, повчальних на мій погляд. Може я не скажу чогось нового, але це мій власний досвід і може він комусь знадобиться.
Так, як у мене друга вища освіта, то за першою - диплому я не писала, бо в кінці навчання випускники педагогічного інституту, де я навчалась. складали Державні іспити. І от пізніше, через декілька років, у мене виникло сильне бажання написати дисертацію. З одного боку я працювала у Вузі, з іншого- у мене було неусвідомлене змагання з чоловіком. Працюючи в ДХТІ - ПНІЛ-1 - у мене була прекрасна наукова тема з органічної хімії, дуже сучасна на той час (початок 80-х. ХХ ст. ) .
Я залишалась після роботи і працювала до пізньої ночі, але це було так цікаво і драйвово! Хоча речовина, з якою я працювала була дуже отруйною (толуілендиізоціанат – ТДІ). Та, коли тобі двадцять і трішки, це не має ніякого значення. І раптово я захворіла: гепатит. Ось і все. Вийшовши з лікарні, я не змогла переносити всіх цих насичених запахів, на які була багата лабораторія і звільнилась. Там я могла закінчити дисертацію десь за 1,5 роки. Конкретна, злободенна тема і молодий суворий науковий керівник. Для дисертацій гуманітарного плану потрібно було набагато більше часу.
Друга історія. Після цього доля закинула мене до Інституту фізичної культури. І знову, попрацювавши якийсь час, мені конче необхідно було взятися за дисертацію. Та тут, як раз, я її і не зробила. Не знайшовши хорошої теми і не маючи керівника. Бо в « Інфізі», як його називають в місті. працювали , переважно, викладачі з освітою в області фізичної культури чи медики. А у мене була біологічна освіта. І тому тему придумувала сама. Я її «спорудила»: довгу, громіздку, закручену і неконкретну. Саме тут був необхідний науковий керівник, його допомога. Пізніше я його знайду...Та то вже інша історія.

Хотіла підбивати підсумки, а згадала ще одну історію, уже не мою. Оповідь про те, як випускник будівельного інституту, архітектор за спеціальністю, спроектував район міста, де всі будинки були круглими. Я бачила цей макет. Це щось неймовірне! Біле місто майбутнього. А тоді, в 70 –і роки минулого століття, його б не взявся будувати ні один замовник. Науковий керівник, звичайно, відхилив цей проект. І студенту прийшлося переробляти диплом за тиждень до захисту. Добре, що в нього і батько, і старший брат, і невістка були інженерами. Вони, всі разом, за тиждень зробили новий проект. Це невигадана історія, а реальна. А випускник, в майбутньому, став чудовим архітектором. Він буде героєм одного із моїх есе.
І лише зараз, в решті решт, я маю хорошу тему диплому, точніше мені її підказали. Але я відразу зрозуміла, що вона моя. Це те, що мене хвилювало дуже давно, було цікаве і знайоме. Про це я хотіла написати книгу. І неодноразово починала. Навіть назву пам’ятаю: «Про час і про себе». Та повертаючись до теми диплому: «Публіцистичний портрет покоління», я хотіла змалювати достименно портрет семидесятників. Про 60-десятників написано багато. А моє покоління вивчене менше. Я планую написати ряд есе, де кожен герой буде вносити свій штрих до портрету покоління. Все було б добре, коли б не війна…
Коротко кажучи, тема диплому повинна бути конкретною, цікавою і близькою для вас, в царині ваших інтересів, новою чи з елементами новизни, свіжою, про те, що ви докладно знаєте і відчуваєте, де ви «кайфуєте»; зрозумілою для всіх, реальною, яку можливо втілити в життя. Бажано, щоб вона мала прикладне значення і вирішувала конкретні питання суспільного життя. А ще тема повинна захоплювати, давати вам натхнення і щоб вам хотілося бігти в лабораторію чи братись за ручку, не дивлячись на час та сімейні обставини.
І не важливо це тема дисертації чи диплому, чи медіа проекту: принципи підходу до вибору теми залишаються ті ж самі, повірте моєму життєвому досвіду.
Щасти вам на цьому шляху.

Автор: Шумська Ніна

Інфографіка: Дмитренко Ліза

Медіапроект: фантастика чи звичайне заняття для журналіста

Складність і різноманітність життя обумовлює необхідність присутності механізмів для її структурування і регулювання, які дозволять благополучно вирішувати, вирішувати труднощі, що виникають, і залучати всі необхідні для цього ресурси. Одним з цих пристроїв вважається створення медіапроектів у суспільному напрямку.
Перед тим як вивчити питання роботи журналіста з медіа проектами, треба вивчити чим є медіа.
Медіа - це засоби інформування та комунікації суб'єкта з іншим типом спілкування та взаємодії, що прибувають ключами і носіями інформації, тобто стягують собі функцію передачі, перенесення, трансляції, трансмісії деяких відомостей за допомогою використання тієї чи іншої схеми або в масштабах діяльності громадської організації та встаючі між суб'єктами комунікації.
Поняття медіапроект як об'єкт журналістської практики можна розглядати з різних точок зору. Як з погляду традиційного менеджменту, звідки і було взято сам термін «проект», наприклад, і з погляду журналістики, що визначає формати та типи медіапроектів.
Медіапроекти прирівнюють до телевізійних планів, якщо цей фільм медіа-продукції підготовлений саме для трансляції на TV. Як правило, план одягає роль інформаційно-пізнавального, соціально-культурного та розважального характеру.
Поняття медіапроекту також можна розглядати як якісний колективний блог культурної та соціальної тематики, що надає аудиторії унікальний контент авторських програм, репортажів та відеосюжетів.

Крім того, це засіб масової комунікації, який є майданчиком для ведення діалогу з аудиторією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства.

Більшість медіапроектів ґрунтуються на колективній творчості, де журналістам є самовираження, отримання актуальної інформації культурно-соціальної тематики та її обговорення. Кожен журналістський матеріал – це продукт усього редакційного складу.

Усі підготовлені матеріали для запланованого медіапроекту проходять такі етапи:
1. якісний добір;
2. коректура;
3. перевірка фактів, дат, імен тощо;
4. написання тексту;
5. вибір відеоряду.
З урахуванням цього можна надавати аудиторії контент високої якості та глибшу і діяльну інформацію у межах тематики.
Проект являє собою опис конкретної ситуації, яка повинна бути покращена і конкретних методів та кроків щодо її реалізації. Основними ознаками проекту є:
1. мета – вирішення проблеми;
2. встановлені терміни початку та завершення;
3. ресурси;
4. результат.
У своїй діяльності ЗМІ розглядають різні аспекти життя суспільства, і негативні, і позитивні. Вони розповідають аудиторії про всі сторони його життєдіяльності, у тому числі і про соціальну сферу, визначаючи, на що суспільству необхідно звернути увагу насамперед. Виходячи з цього, виділимо основні завдання медіапроектів соціального спрямування:
1. створення якісного медійного продукту;
2. висвітлення проблем соціального спрямування;
3. залучення аудиторії до пошуку рішень соціальних проблем;
4.створення майданчика для висловлювання громадської думки та ведення тематичних дискусій.
5. надання аудиторії можливості задовольнити інформаційні потреби у соціальній сфері.

На сьогоднішній день міжнародний досвід створення медіапроектів дозволяє виділити такі основні типи:
Дослідницький проект повинен бути актуальним і вимагає виділення чітко позначених цілей, соціальної значущості, продуманої структури та методів.
Творчий проект, як правило, не має детально опрацьованої структури і полягає у створенні цікавого, креативного проекту.
Ігровий проект дає можливість учасникам проявити себе в ігровій ситуації у певних ролях, зумовлених характером проекту. Ступінь творчості тут дуже високий, але домінуючим виглядом є гра.
Інформаційний проект спрямований на збір інформації, її аналіз та узагальнення.
Культурологічний проект пов'язаний з історичними та культурними явищами та подіями.
Отже, медіапроекти соціального спрямування сприяють вирішенню тієї чи іншої соціальної проблеми або групи таких проблем. Проектні технології у висвітленні соціальної сфери підходять до проблеми по-новому. Медіапроекти соціального спрямування дають набагато більше ефективності, тому що представляють всі аспекти ситуації і формують цілісне ставлення до питання, що розглядається.

Автор: Егорова Вероніка

Ще більше порад щодо написання диплому

Перед кожним студентом стає питання – «як написати дипломну роботу?». Це обов’язковий етап навчання, який викликає чимало складнощів. Якщо студент не знає, з чого почати, йому варто ознайомитись із базовими вимогами і не пропустити головне.
1. Вибір теми роботи. На етапі підготовки студенту самому або за допомогою наукового керівника потрібно обрати тему дипломної роботи. Вибирати тему можна наступним чином:
– вибрати тему за інтересами;
– продовжити тему попередніх курсових проектів;
– визначити тему, виходячи з планів у майбутній професійній діяльності;
– скористатися допомогою викладача.
2. Написання плану дипломного проекту. Виконати дипломну роботу на відмінно допоможе план. Велика кількість джерел і нескінченні потоки інформації вимагають упорядкування. Планування дозволяє забезпечити лаконічність, логічну ув’язку, послідовність, задати вектор діяльності. План вирішує наступні завдання:
– повністю і всебічно розкрити тему диплома;
– показати його доцільність і актуальність;
– підібрати оптимальну методологічну базу;
– викласти хід думок послідовно і логічно;
– прийти до об'єктивних висновків;
– не забути про прикладну частину (малюнки, схеми, таблиці і т. п.).
3. Написання дипломної роботи. Щоб робота припала до душі приймальної комісії, в план повинні бути включені наступні пункти: введення, теоретична і практична частини, докази наукової новизни, висновок, висновки, список літератури і додатки. Кожна частина повинна бути детально розписана і логічно завершена.
Будь-диплом починається з грамотного оформлення титульного листа. На цій сторінці повинна міститися наступна інформація: повна назва ВНЗ, факультету і кафедри, прізвище, ім'я та по батькові студента, форма його навчання (заочна, денна або вечірня), прізвище та ініціали, звання і вчений ступінь наукового керівника, місто і рік написання диплома.
Зміст – це, по суті, той же план дипломної роботи, тільки в більш розгорнутому вигляді і з зазначенням місця розташування інформації. Тут студент перераховує всі наявні в роботі розділи, підрозділи, пункти, підпункти, параграфи, а також сторінки, які їм відповідають.
Зі вступу має бути зрозуміло, з якою метою був написаний диплом, які проблеми він висвітлює, а також які методи вирішення цих проблем планується використовувати. Отже, в цій частині роботи завжди будуть: актуальність роботи, мета і завдання дипломного проекту, знайомство з об'єктом і предметом дослідження, перерахування методологічних основ дослідження, опис наукової та практичної значущості кваліфікаційної роботи, гіпотеза дослідження [1, с. 68].
Найголовніше в дипломній роботі – це теоретична і практична частина.
Теоретична частина складається з декількох розділів (3-4). Тут автор описує методи виконання дипломної роботи, зазначені у вступі, але робить це більш детально. Часто теоретичну частину називають літературним оглядом, де описується багатоплановий аналіз проблеми. Завдання автора в цій частині – дати максимально повну характеристику досліджуваної проблеми, проаналізувати і зіставити різні точки зору, визначити підходи до дослідження зазначених проблем. В кінці теоретичної частини автор знайомить читачів з власними поглядами на проблему, намагається знайти шляхи її вирішення [3, с. 154].
У практичній частині диплома описується хід проведення дослідження, вказуються всі етапи його проведення, підводяться загальні висновки. У практичній частині наводяться точні результати з їх докладним аналізом, а також обґрунтовані практичні рекомендації щодо підвищення ефективності вивчених процесів. Тут студент зобов'язаний продемонструвати теоретичні та практичні навички, отримані в ході всього навчання у ВНЗ. Суть цієї частини – опис особистого внеску студента в сферу дослідження. Тобто студент повинен надати комісії новий, раніше незвіданий спосіб вирішення проблеми, а також випробувати його і розповісти про результати [3, с. 155].
Висновок роботи – це логічне і комплексне вираження своїх думок, підведення підсумку роботи. Даний розділ слід відразу після основної частини і перед списком літератури. Сюди входять наступні елементи:
– висновки з теоретичних і практичних аспектів роботи, які були отримані в ході дослідження;
– оцінка і результати емпіричного дослідження з описом висновків;
– пропозиції, які дозволять усунути виявлені в роботі проблеми, а також опис їх практичної значущості;
– підсумок виконаної роботи (успішність досягнення поставленої мети і виконання завдань) [2, с. 30].
У багатьох студентів виникають проблеми з тим, як правильно написати і оформляти літературу в дипломі. Перше, що необхідно пам'ятати, – бібліографічний список перераховується в порядку важливості матеріалів. Порядок важливості такий: нормативні акти, статистичні джерела, навчальні посібники в алфавітному порядку, книги іноземною мовою, джерела з інтернету. Трохи по-різному може проводитися оформлення статей з електронних джерел, журналів, навчальних посібників, підручників вузів, методичних джерел, матеріалів конференцій. І в ГОСТах строго прописано, як оформляти списки літератури в дипломі [2, с. 32]
У додаток дипломної роботи входять: малюнки, таблиці, графічні наочні матеріали і т. п.
4. Написання рецензії, анотації, пояснювальної записки до диплому.
Анотація – це короткий опис диплому з короткою характеристикою змісту. Вона не є самостійним документом. Її не можна використовувати окремо від диплома, тому її прикладають до роботи до прошивання.
Написанням рецензії займається рецензент – людина з дипломом (а ще краще – з науковим ступенем) за спеціальністю дипломного проекту.
Пояснювальна записка до диплому – це офіційний документ, за яким виставляється підсумкова оцінка за весь проект та присвоюється кваліфікація [1, с. 75].
Таким чином, самостійно написати дипломну роботу не складно. Важливо максимально сконцентруватися на своїй темі, підготувати хороший план і знайти спільну мову з викладачем.

Автор: Рева Марія

Список використаної літератури

1. Ковальчук В. В., Моїсеєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. 3-е вид., перероб. і допов. Київ: ВД «Професіонал», 2015. 240 с.
2. Мороз І. В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. Київ: Знання, 2017. 56 с.
3. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. Київ: Центр учбової літератури, 2018. 352 с.

Що таке плагіат та академічна доброчесність?

У дипломній роботі виявлено плагіат! Що робити?

Якщо вас цікавить це питання, значить, швидше за все, є на те підстави. Після перевірки вашої роботи у системі проти плагіату з'ясувалося, що це не унікальна робота. Це означає, що ви повинні швидко виправити всі збіги.

Шляхи виправлення плагіату у дипломних проектах.

Якщо ви ще не встигли перевірити свою роботу і відчуваєте, що занадто багато зробили за допомогою пошукової системи Google, то наступна інформація вам обов'язково знадобиться.

Більшість студентів знайомляться із цією концепцією протягом першого семестру навчання. Через кілька місяців навчання вони отримують своє перше завдання і тоді на них сипеться купа порад, на кшталт цих:
- «Не копіюй чужих робіт з Інтернету»
- «Остерігайтеся плагіату»
- «Цей професор ненавидить списування у будь-якому вигляді»
- «Я не допоможу тобі, бо це буде плагіат».
Пік розмов про плагіат настає, коли студенти починають писати дипломні роботи. Тоді слово «плагіат» використовується найчастіше.

Використовуючи улюблене джерело кожного студента, Вікіпедію можна точно позначити, що плагіат - це термін, що означає, що були порушені чиїсь авторські права, відбулося копіювання чужої роботи (або її частини) поряд з присвоєнням права на авторство шляхом приховування походження скопійованої роботи.

Тобто ви займатиметеся плагіатом коли, при написанні якогось твору, скопіюєте для цього весь текст або його частину, написану іншим автором, при цьому підписавши роботу від свого імені, не вказуючи справжнє джерело. Під час написання дипломної роботи не копіюйте витримки з Інтернету, книги, наукові дослідження та інші матеріали без вказівки джерела та автора.

Види плагіату у тезах.

Є три основні види плагіату у дипломних проектах.
1. Явний плагіат - повне копіювання всього вмісту роботи, що вже захистилася.
2.Прихований плагіат - автор використовує лише деякі фрагменти з чужого диплома, вставляє їх у свою роботу без вказівки джерела та імені автора.
3. Самоплагіат - перевидання власної роботи без надання інформації про це. У цьому випадку використовується дипломний проект, який був написаний для отримання бакалавра, його трохи змінили та використовують вдруге для захисту магістра
Який відсоток плагіату допустимо у дипломній роботі

Точного відсотка по плагіату в нашій країні для дипломної роботи не встановлено. Залежно від вузу вимоги відрізняються, орієнтуватися можна на наступні показники:
0% - 55% - відхилення матеріалу, доведеться повністю переробляти весь текст;
55% - 65% - робота повертається на доопрацювання;
75% та вище – дипломна приймається, студент отримує допуск до захисту.

Учень може заздалегідь дізнатися у викладача, який відсоток є допустимим, щоб уникнути відхилення дипломної через плагіат.
Як написати диплом, щоб не було плагіату:

Вибирайте ту тему, в якій самі добре знаєтеся.
Використовуйте багато різних джерел під час написання. Читайте більше методичних посібників, підручників, наукових статей.
Не беріть за основу готові дипломні роботи з Інтернету. Подібні матеріали не завжди містять достовірну інформацію.
При написанні знаходите лише свіжі, актуальні на сьогоднішній день дані.
Робіть самостійні висновки до кожного розділу.
Використовуйте літературу останніх років. Не варто брати методички, випущені в 90-х роках минулого століття, оскільки інформація, швидше за все, буде застарілою. При написанні спирайтеся на навчальні посібники віком не більше 5 років.
Перевіряйте матеріал на оригінальність. Якщо система показує низький відсоток унікальності, вносити редагування в неунікальні фрагменти відразу.

Автор: Заіка Аліна

Автори відео: Гречко Яна, Погосян Сабіна.

«Psychological support» або як зосередитися на дипломному проекті та не нервувати.

Дипломний проект – це не тільки фінішна пряма, на котрій треба зробити все, щоб перейти від гарного студента до експерта у своїй сфері, але й психологічне випробування, адже жоден студент ще не проживав період підготовки до диплому без хвилювань.
Саме тому, зараз ми розкажемо про декілька найпростіших способів заспокоїтися та знайти рівновагу від затвердження теми диплому і до вашого неймовірного захисту проекту, який точно запам’ятають.
Тому – перше, що ви маєте зробити якщо почали хвилюватися- сказати собі одне – це тільки етап. Захист та підготовка до захисту диплому пройде значно швидше, ніж вам знається. Саме тому, краще зосередитись на найприємніших моментах студентського життя та здобутті нових знань, адже це точно корисніше ніж нервування.
За нашим опитуванням, 96% випускників вищих навчальних закладів розповідають, що їх хвилювання стосовно дипломного проекту не виправдались та тільки заважали у підготовці. Тож пам’ятай- ти точно впораєшся!
І ось декілька правил, які допоможуть тобі відчувати себе впевнено:

Збирайтеся без поспіху, спокійно. З вечора можна приготувати одяг, щоб уранці не возитися з прасуванням.
Снідай своїм улюбленим. Попроси маму приготувати тобі той самій омлет, або з’їж улюблений круасан. Маленькі ритуали допомагають тримати ситуацію під контролем, тому смачний сніданок, навіть якщо зовсім не лізе – це точно каще, ніж знепритомніти через відсутність сніданку.

Позитивний настрій, віра у свої сили та знання – найкраща підтримка. Не думайте про можливості провалу - ти вже зробив все, що міг, і що від тебе залежить. Залишається тільки вірити у себе.
Не спілкуйтеся із нагнітачами. Чуже хвилювання дуже заразне. Краще уникай розмов з тим, хто може виплеснути на тебе свої страхи та переживання.
Дихай спокійно: випрями спину, зроби глибокий вдих, затримай подих на кілька секунд, видихни і повтори кілька разів.
І нарешті увімкни свою улюблену пісню. За словами студентів, саме улюблена музика найкраще допомагала заспокоїтись.

Підбірка найкращої музики для гарного настрою перед захистом дипломної роботи:

working - Tate McRae X Khalid
positions - Ariana Grande
Talk - Khalid
Passion - PinkPantheress
Lost - Frank Ocean
Are You Bored Yet? (feat. Clairo) - Wallows
I Like Me Better - Lauv
Delicate - Taylor Swift
Chamber of Reflection - Mac DeMarco
At My Worst (feat. Kehlani) - Pink Sweat
Can I Call You Tonight? - Dayglow

І головне - у тебе точно все вийде!

Автор: Ренсевич Людмила

Take it easy

Диплом та гумор - поняття невід'ємні!

Над рубрикою працювали: Гнатюк Анастасія, Дмитренко Ліза, Мороз Марія.

Координатор сторінки: Гнатюк Анастасія.
Дизайнер: Мороз Марія.